"Коли вгорі - негода і лайно..."
Внизу наруга і руїни -
Вже не здіймається крило,
А опускаються коліна.

Де була віра та любов
І світло у кінці тунелю -
Ми не позбулися оков
І не послухалися нені.

Куди пішли?І що знайшли?..
Біду,убогість і розпуку.
Ще довго прапори несли -
Ізвічну українську муку.

Все продали і продаєм...
Ще совість спить (не розбудили).
І віримо чомусь чужим -
Не знаємо своєї сили.

Яку втопили у Дніпрі,
Розпорошили по всім світі.
І виростаєм на смітті ...
Держави нерозумні діти.

І хай там валятся мости,
Нехай руйнуються дороги,
Ми хрест свій мусимо нести
Через буремні дні,тривоги.

І згине тьма,настане день,
Згорить сміття - земля прозріє.
І серед розбрату пісень
Ми возродитися зумієм!

                                      Віктор Феськів                                                                                  м.Скалат 2911р.