Минуло скромних двадцять літ,                    Нам кажуть:"Криза і біда
Як Україна незалежна                                    Обсіли неньку-Україну!»
Влетіла  ластівкою в світ -                              І в груди б’ються «гопода»,
Нарешті матінка воскресла!                          Нову плануючи руїну.
                                            
Із глибини сумних століть                               Та дружно всі вони мовчать ,
Нестримно воля проростала                          Коли питають  за прибутки -
Серед біди і лихоліть                                        За кризу ця пихата рать
Міцніла,дужчала,вставала!                             Свої подвоїла рахунки.

Союз пішов у небуття.                                       Не в наших банках їх бабло -
А ми,розвинута країна,                                     В офшорних зонах за кордоном.                                
Ступили у нове життя,                                      Там в них і гроші,і житло.
Як та безпомічна дитина.                                 Бо там вони поза законом.

«Процес пішов».Відчили всі,                          Який придумали для нас,..
Як нас почали грабувати                                  Вони ж боги ,обранці долі -
Під прапорами горя й сліз                               Новітній,модерновий клас,
На світ з’явилися магнати.                               На українському роздоллі.

Скупили і забрали все,                                      Війни не треба,голодів -
Що вже належало народу                               Самі поплентаємось світом,
І плюнули нам всім в лице…                            Коли нам солов'їний спів
Тепер узялись за свободу!                               Вже не замінить кусень хліба.

Народ у злиднях,..мов раби,                           А хто залишиться – в раби.
Немов чужі в своєму домі.                               По рабськи жить,рабів плодити,
Нам же казали: «Ви козли!»                            За шмат гнилої ковбаси
Ми ж хизувались,що свідомі!                          Строєм на вибори ходити!

Мільйони наших по світах                                Біда ж не в бонзах,глитаях ,
Шукають щастя ,копійчину.                              А у душі,що підлість знає.
А хто лишився,той дав мах -                                              Це від диявола медалі!
                  
                               Віктор Феськів м.Скалат 2011р.