Василь Махно
Джаз з Орфеєм
може й тому на обкладинці «Схими»
тінь мандрівця що заходить за схили
й пагорби часу виводять за місто
містика значить словами попсована
ну і мелодія джазу попсова
ну а все решту здається на місці
все там на місці нічого не зрушено:
витерті джинси волосся запущене
«Західний вітер» і «Школа озерна»
погляди мами і мовчанка вітчима
ну і ніхто очевидно не вічний
навіть слова із ячмінними зернами
місто в якому п’яний тролейбус
містика навіть в заношеній «лейблі»
школа околиця бійка диски
вийде на фас королем БАМу Шнейдер
всіх покладе і проїде як ґрейдер
зблиснуть в повітрі військові паски
там все незмінне обличчя і музика
від самоти до фірмового ґудзика
юного тіла що все з себе скине
та не торнеться тебе як Озіріс
прийдуть слова а за ними і звірі
стануть рікою їх очі і спини
значить мій друже співучий Орфею
наші пісні за підкладку зашию
ти як завжди знов бухаєш у «Музі»
знову життя як півлітра в ціні
Зіна запише твій борг на стіні
скине фартух ну і вирубить музику
я покажу тобі в цих катакомбах
як розбігаються крапки і коми
як вони ділять цей вірш як злочинці
місто яке залишилось в повітрі
як відбивається слово в півлітрі
і як ламається голос й ключиці
я поведу як в строфіНостердамус
за Загребелля за пляж і за дамбу
за Новий світ де усе довоєнне
посидимо у кав’ярнях як миші
тихо накрившись листками із тиші
де по-зимовому пусто і зимно
що нас жене від строфи і до строфіки?
ліру волочим худющі дистрофіки
значить Орфею зима і країна
і сигарети поштучно на продаж
здавши склотару зайдемо навпроти
де не згинаються вулиць коліна
але коліна дівчат нам присвітять
з наших ровесниць товстих й ненаситних
всі вони наче загублене стадо
вулиця значить - братан - нас заводить
ближче гуртожитків від заводу
пахне білизна - і можна дістати
ми зі своїми піснями пророчими
ну а вони з рукавами закоченими
робітники АТП й комбінату
що розтовстілих подружок у ліжку
мнуть наче тісто в пекарні - і нишком
потім виводять під ранок з кімнати
потім їх діти у тім гуртожитку
будуть бухати й продовжать цю нитку
просто бухло і консерви «Ставрида»
тлусті зади їх обраниць - і срібло
диму бо там щось уже підгоріло
мабуть підсмажена риба
але ж Орфею не варто звертати
ні оглядатись ані помирати
навіть не варто дивитись на це
як ці околиці сходять на пси
значить – Орфею - і ти закосив:
під гастрономом заросле лице
що їм пісні й затуманені вірші
пляшка зелена і змій зеленіший
мусимо сісти в тролейбус до центру
й висісти мабуть на залізничній
там де менти всіх пасуть собі звично
й вулиця пахне життям фармацевта
там де стираються сни і прощання
шмари вокзальні - бляді з прищами
там де потрошать пусті гаманці
знову волочать офіцера-танкіста
юний щипач пасажирку обчистив
зняв ланцюжок що на правій руці
і ресторан що назвали «Вокзальним»
буде для нас місцем не зайвим
тут пасажири й місцева братва
так що сховай у футляр свою ліру
музику тут із коштовним сапфіром
носять як персень або як слова
далі пройдемось де флаґман театру
мовчки прожовує слово і мантру
там де Шевченко вдивляється в «Ретро»
хоче бухнути але гастроном
нині торгує молдавським вином
і зачиняється пів на четверту
класику нині із цим не щастить
часто до нього приходять відлить
опорожнивши міхур сечовидний
Коля згадає тринадцять... ягнят
вдячно подивиться вимовить: блядь
але уже без псаломів Давида
ми забредемо до «Музи» із Колею
там товариство з гучними приколами
приговорило дванадцять пляшок
всі віршоплети з лимоном і чаркою
посвисти слів як атлет із нунчаками
втомлена свита і перший сніжок
«Муза» - це сховок нора і сортири
«Західний вітер» якихось чотири
стилі писання і вірш на серветці
серед зими пришвартована шхуна
де запиваємо водку тархуном
наче водою брудною з Серету
«Муза» тримаючи слово за лікоть
пиво і водку й малиновий лікер
все заливала у шлунки й горлянки
шлюзи свідомости нам відчинялись
шлюхи курили при вході чинарик
дві учениці кльові пацанки
значить Орфею на «Музі» й завершим
вийде приміщення хтось із нас першим
скаже: вже сніг чуваки і що зимно
Коля від нас побіжить до Шевченка
сніг – це розірвана неба пошевка
й запах нестравленого бензину
Немає коментарів:
Дописати коментар