з нових поезій В.Махна (США)

Василь Махно
 
Родинна ідилія
 
коли ще Господь і когось підіпре
підтримуючи легко за лікоть
тесть збиратиме помідори в берет
«неврожай цього літа Маріко»
 
а теща поставивши зранку на стіл
каву - й подивиться за ворота
«не цвітуть помідори - скаже - у тім
місці Володю»
 
на їхню розмову повішу замок
а той хто що підсунув  берет
скаже «ти ще той сорт замов
що ніхто його не бере»
 
в телевізорі йтиме вічний бейсбол
з океану ітиме ватага хмарин
і Христина писатиме на Facebook
і Софійка ділитиме мандарин
 
ну і ти стоятимеш при вікні
то на мене поглянеш а то на кущ 
як пишу я цей вірш а ми одні
крутить пропелером на патичку
 
ну а теща наріже помідори в салат
їхній запах заповнить цей вірш
кущ зелений одягнений у маскхалат
і твій голос «бери поїж»
 
я триматиму руку свою  на вузлі
слів - і темної нитки янцзи
щоб ніхто не побачив нас серед слів
як сороче в гнізді яйце
 
нашу тишу і кілька кущів помідор
що так пильно пантрує тесть
і заводить світляк свій космічний мотор
а злітає їх десять
 
ну і ми повсідавшись на тім світлячку
взявши доньок і тестя з беретом
боїмось щоби нас не спіймали сачком
ти ж не віриш поетам?
 
квітень, 2011
 
 
 VM