Двоє

Вона підійшла до ліжка,нахилилася і почала лоскотати його в п'яти.Він щось бурмртів,інколи змахував руками,ніби мухи обганяв,
Вона саміялася,присівши на краєчку ліжка.
Він відкрив очі.Веселки вирвалися з-під повік його і вхопивши її за шию,притулили до своїх грудей,де клекотало серце,що,здавалося,ось-ось вирветься на волю.
Її волосся закрили веселкові очі, а руки лебедями пірнули в море почуттів,потягнувши за собою все її єство.
…Рипнули двері,але на порозі нкого не біло - увірвався вітерець,підглянув,торкнувся її плеча і затиг у фіранці,спостерігаючи за дійством.
…Задзвенів будильник, прорізавши скроні.
Потягнулася рука,вхопила його за голову - і кнула до стіни…Кришка злетіла - і з нутрощів вирвалась пружина,здивовано зойкнувши , завмерла на череві часу,який зупинився.Здалося,що та пружина стримувалоа вісь простору,обмежувала думки та мрії,надії і сподівння....
…Ковдра сповзла з ліжка,покрила убогість механізму,а Вони летіли крізь простір,пронизуючи його...
Час зупинився...
В.Ф.