Віктор Феськів
Плачем на могилі України,
Розтираєм сльози по щоках...
Хто там ще не в домовині,
Чи на нарах,чи на Соловках?
Дожились...Брат брата добиває
За шматок гнилої ковбаси.
А вже вітер хвилю піднімає
І встає світанок із роси...
Дзвони б'ють у мармурове небо,
І вороги гамірно кричать...
Нам до сонця дотягнутись треба -
Не зупинить знахабніла рать!
По Хрещатику холодний вітер
Розмїття хилить прапорів,
І застиг Майдан колись зігрітий,
Як розритий серед лану рів.
Блазні вже розмахують кадилом:
Знають вже кому наш хрест нести..,
Щоб поставити на ту могилу,
Де розодяться дороги і світи.
І зима затрималась надовго,
Щоб не вкрити пам'ять наших днів.
Залишилились совість,честь і слово,
Вірність,мрія і народний гнів.
ВМФ
Розтираєм сльози по щоках...
Хто там ще не в домовині,
Чи на нарах,чи на Соловках?
Дожились...Брат брата добиває
За шматок гнилої ковбаси.
А вже вітер хвилю піднімає
І встає світанок із роси...
Дзвони б'ють у мармурове небо,
І вороги гамірно кричать...
Нам до сонця дотягнутись треба -
Не зупинить знахабніла рать!
По Хрещатику холодний вітер
Розмїття хилить прапорів,
І застиг Майдан колись зігрітий,
Як розритий серед лану рів.
Блазні вже розмахують кадилом:
Знають вже кому наш хрест нести..,
Щоб поставити на ту могилу,
Де розодяться дороги і світи.
І зима затрималась надовго,
Щоб не вкрити пам'ять наших днів.
Залишилились совість,честь і слово,
Вірність,мрія і народний гнів.
ВМФ
Немає коментарів:
Дописати коментар